Діяльність організації з 2008-го по квітень 2010 років.

СІМНАДЦЯТИЙ  ТРАДИЦІЙНИЙ  “ДІАЛОГІВСЬКИЙ” – ТРЕТІЙ МІЖНАРОДНИЙ

19-21 березня цього року у спортивній залі Кременецького гуманітарно-педа-гогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка відбувся ІІІ-ий міжнародний, а за ліком – 17-ий традиційний ветеранський турнір із міні-футболу на призи райо-нного тижневика „Діалог” пам’яті Заслуженого журналіста України Михайла Баліцького.

У змаганнях зголосилися брати участь 9 команд, спортсмени із м. Волочиськ підтвердження про участь у цьому турнірі не надіслали.

Згідно із жеребом, колективи були роз-поділені на дві групи: група „А” – команди ветеранів Кременця, Ланівців, Монастири-ська і Тернополя та група „Б” – Почаєва, Збаража, Підволочиська. Золочева  і Томашова-Любельського (Республіка Польща).

Відкрив це спортивне свято співорганіза-тор турніру, редактор районної газети „Діалог” Віктор Хмілецький. Із привітальними словами до учасників змагань також звернулися голова Кременецької райдерж-адміністрації Василь Олійник, перший заступник Кременецького міського голови Андрій Левчук, співорганізатор турніру, начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА Віталій Кравчук, депутат Кременецької райради Василь Галевич, голова Право-славного братства ім. Б. Хмельницького митрофорний протоієрей о. Михайло Мазурчук, представник польської спортив-ної делегації Богдан Ставарскі, виконавчий обласної Федерації футболу Олег Мамус та голова Кременецької районної Федерації футболу Віктор Карташов.

Під звуки державних гімнів двох країн (український виконав соліст РБК Володимир Дзюма) – України і Польщі – капітани команд-учасниць підняли їх синьо-жовте і біло-червоне знамена.

Гостей та учасників турніру вихристим танцем привітав хореографічний ансамбль під керівництвом Андрій Медецького. Нашим гостям із братньої Польщі учасники згаданого колективу вручили український коровай.

Від імені організаторів і спортсменів до підніжжя пам’ятника воїнам, полеглим у боях з німецько-фашистськими загарбни-ками, були покладені квіти.

 По дві найкращі команди із кожної групи виходили у фінальну стадію змагань. Ними стали: із групи „А” – Кременець і Монастириська, а з групи „Б” – Золочів і Томашов-Любельський.

Минулої неділі, 21 березня, в заключний день змагань, у першому  напівфіналі кременчани перемогли поляків із рахунком 4:0, а у другому – футболісти м. Золочів виграли у спортсменів м. Монастириська – 7:2.

У перерві товариську гру провели старші ветерани Кременця (ті, кому за 50 років) зі збірною інших ветеранів.

У матчі за 3-є місце команда із  Монастириської переграла футболістів  Томашова-Любельського з рахунком 3:2.

Й ось фінал, у якому зустрілися минулорічний переможець – команда ветеранів Золочева – та господарі майданчика, кременецькі ветерани. Гра точилася зі змінним успіхом, і майже до закінчення зустрічі рахунок був 3:2 на користь місцевих спортсменів. Але за півхвилини до фінального свистка стався неприємний випадок – гравець гостей грубо-брутально повівся з одним із суддів матчу, за що команду м. Золочів дискваліфікували, а відтак – її навіть не було допущено до церемонії нагородження...

Так, після нетривалої перерви місцеві ветерани повернули Кубок переможця до рідного міста. На другому місці – футболісти із Монастириська, а на третій сходинці п’єдесталу пошани – спортсмени з міста-побратима Томашова-Любельського.

У номінації „Найкращий гравець” турніру переміг Іван Сохацький із Кременця, „Найкращий бомбардир” – Роман Долик із Монастириська (10 забитих м’ячів), „Найкращий воротар” – Зенон Максим’юк із Томашова-Любельського. А Ігор Дуда став володарем призу „Найстарший гравець” турніру.

Переможця й призерів нагородили кубками, командними та особистими грамотами, а польських спортсменів відзначили пам’ятними сувенірами, переможців у номінаціях – грамотами та призами від спонсорів. Організатори спортивного свята висловлюють щиру вдячність місцевій владі – голові районної ради Світлані Федишеній, голові Креме-нецької РДА Василю Олійнику, Кремене-цькому міському голові Леоніду Кічатому, його першому заступникові Андрію Левчуку та його помічникам, начальнику відділу сім’ї, молоді й спорту Кременецької РДА Віталію Кравчуку, ректору Кременецького гума-нітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка професору Афанасію Ломаковичу,  традиційним шанувальникам турніру – заступникові голови Українського Право-славного братства ім. Б. Хмельницького Анатолію Герасимчуку, директору фірми „Мікоген-Україна” Андрію Біндасу та усім іншим, хто постійно допомагає в організації цього футбольного свята.

Обслуговувала турнір суддівська бригада у складі: А. Антонюк (головний  суддя), Д. Гоцанюк, В. Єфремов, С. Бочелюк та Т. Кіркова (суддя-хронометрист).

Хочеться подякувати тим, хто надавав допомогу в організації та проведенні турніру, а саме: ведучому спортивного свята Ігореві Ленчуку, приватним підприємцям – Анатолію Скакальському, Зіновію Демку, Олегові Левчуню, Василю Макаруку, В’ячеславу Торському, Ігореві Дем’янчуку, Євгенії Костецькій, голові районного осередку Громадської організації „Фронт змін” Сергієві Сімчуку, начальникові відділення №23 АТ „УКРСИББАНК” Юрію Стігайлу, ПП „Бекерай” (Зоя Ауст).

Наводимо склад ветеранів –футболістів-кременчан, переможців традиційного міні-футбольного турніру 2010 року: В. Ковальчук, В. Торський (представник), М. Трофимлюк (капітан), О. Новаковський, І. Сохацький, С. Кондратюк, О. Бендасюк, І. Бендасюк, І. Дем’янчук, П. Хадзарагов, С. Плетюк та Я. Радчук (на фотосвітлині вгорі).

Василь  ГАЛЕВИЧ, головний секретар турніру, член НСЖУ.

На фотосвітлині:  під час вручення

Кубка турніру капітанові польської команди Пьотру Надводніку.

НАША  КУЛЬТУРА  –  НАШ  ДУХ  Й   УКРАЇНСЬКА  ДУША

Минулого тижня Креме-неччина відзначила Всеук-раїнський День працівників культури та аматорів народного мистецтва. З нагоди цього свята у районному Будинку культури відбувся урочистий концерт, а  працівників культури при-вітали голова районної ради Світлана Федишена, голова райдержадмініст-рації Василь Олійник, голо-ва профспілки працівників культури Ольга Черняк, заступник Кременецького міського голови Андрій Левчук, начальник відділу культури і туризму РДА Лариса Антонюк, голова Українського Православ-ного братства ім. Б. Хмель-ницького  митрофорний протоієрей Михайло Мазурчук (на фото-світлині вгорі), директор Кременецького ліцею ім. У. Самчука Анатолій Аврамишин, директор районного радіомовлення Зоя Карп’юк, голова районної організації Національної спілки журналістів України Віктор Хмілецький, представники громад-ськості нашого краю.

Під час урочин голова Українського Православного братства ім. Б. Хмель-ницького митрофорний протоієрей Михайло Мазурчук вручив начальнику відділу культури Кременецької РДА Ларисі Антонюк цінний подарунок – телевізор, вона у свою чергу відзначила подяками керівництво згаданого братства.

Своїх колег піснями привітали гурт „Чорні черешні” у складі Володимира Іванюка  та Ярослава Міщени, гурт „Сім п’ятниць” (Іван Ребрина та Дмитро Сульжик), екзотичним танцем порадувала глядачів Даринка Гуцало.

Мелодійні пісні також подарували глядачам Галина Ковальчук, Олена і Володимир Лукащуки, дует Михайла Соляра та Сергія Русакова. Провела захід Марія Левицька

На завершення концерту виступив соліст районного Будинку культури, знаний у нашому краї співак Володимир Дзюма.

        Фото  Алли  ОЛЬШАНСЬКОЇ.

ВРЯТУВАТИ  ЗДОРОВ’Я   І  ЖИТТЯ...

Проблема донорства крові, а відтак і забезпечення хворих та потерпілих компонентами й  препаратами крові, нині є однією з найболючіших для  медицини України…

Сьогодні близько 87 відсотків наших співвітчизників не є донорами через брак правдивої інформації про сам процес забирання крові, потребу України в її компонентах, відсутність активної агітації та соціальної реклами на тему донорства, а як результат – не врятовані здоров’я та життя дорослих та дітей...

Але ще не зміліла криниця добро-чинності. В одному із попередніх номерів районного часопису «Діалог», знане на теренах району Православне братство ім. Б. Хмельницького повідо-мляло, що найближчим часом планує допомогти хворим і потерпілим участю в здаванні крові.

Й ось 11 березня ц. р. шістнадцятеро чле-нів Православного братства ім. Б. Хмель-ницького здали кров для хворих лікарні: це — В. Хмілецький, А. Голотюк, В. Корча-ковський, О. Зозуля, С. Ярмусь, В. Рогов-ський, Ю. Ярмусь, О. Паляниця, М. Сес, С. Дударчук, Р. Солтис, А. Римар, В. Тимо-шенко, В. Грушицький, О. Остапчук й                          А. Станіславенко, М.Панфілов.

Адміністрація Кременецької ЦРКЛ складає щиру подяку Православному братству ім. Б. Хмельницького за розуміння важливості проблеми донорства крові, за сприяння і допомогу в здаванні крові, а відтак —  можливості надавати допомогу хворим та потерпілим.

Нехай Бог посилає вам і вашим родинам здоров’я, радість і достаток.

Георгій  КОЗАКОВ, головний лікар Кременецької ЦРКЛ, депутат райради.

На знімку: командири відділень

СДПЧ-5 Сергій та Юрій Ярмусі, водій Володимир Корчаковський.

ПРАВОСЛАВНЕ   БРАТСТВО ДОПОМАГАЄ  МЕДИКАМ

...Цьогорічний бюджет іще у планах парламентарів, а на місцях уже вкрай необхідно проводити розрахунки за енергоносії, соціальні виплати, допомоги на дітей... Неприйняття  бюджету-2010 особливо негативно позначається на медичній галузі, адже виникають труднощі із закупівлею пально-мастильних мате-ріалів, найнеобхідніших медикаментів, не вистачає й донорської крові...

З огляду на ці проблеми Українське православне братство ім. Б. Хмель-ницького планує провести доброчинну акцію – безкоштовно здати кров для хворих та тих громадян, які її терміново потребують.

Враховуючи скрутне становище, яке переживають медичні заклади, Українське Православне братство ім. Б. Хмель-ницького за сприяння місцевих підпри-ємців та меценатів надасть допомогу медпунктам навчальних закладів Креме-неччини. 

Благодійна акція триватиме й надалі.

На фотосвітлині: викладачі та учні Кременецької школи мистецтв ім. М. Вериківського теж отримали допомогу від Братства ім. Б. Хмельницького і принагідно запрошують 6 березня 2010 року, в суботу, до музичної школи у  концертну залу ім. І. Гіпського на третій районний конкурс „Таланти Креме-неччини”. Урочисте відкриття конкурсу – о 10.00 год.

А Православне Братство вітає усіх жінок нашого краю із Міжнародним жіночим Днем 8-го Березня, усім бажає здоров’я, тепла, кохання та здійснення всіх мрій!!!

***

АФГАНСЬКИЙ  БІЛЬ  ЗНОВУ  ЗІБРАВ  ВЕТЕРАНІВ...

Минула 21-а річниця з часу виведення радянський військ із території Афганістану. Як завжди, з цієї нагоди кременецькі ветерани афганської війни зібралися, аби вшанувати пам’ять полеглих у тій чужій війні побратимів, привітати один одного, побажати здоров’я і довгих років життя своїм однополчанам.

Уже стало доброю традицією цього дня відвідувати могили загиблих наших краян – Михайла Циганюка та Валерія Циганюка із Крижів та Гаїв, де місцевий священик отець Іван та парафіяни провели поминальну службу. Завжди теплою є зустріч колишніх воїнів із батьками загиблих, які зустрічають кожного ветерана як власного сина. Так було і цього року. Батьки щиро, по-українськи зустріли ветеранів та подякували їм за велику і невмирущу пам’ять про їх синів.

Традиційно у цих зустрічах бере участь заступник голови райдержадміністрації з гуманітарних питань Оксана Вальчук.

 Після зустрічі з батьками воїни-афганці разом із депутатами різних рівнів взяли участь у поминальній панахиді, яку провів отець Василій, настоятель храму Воздвиження Чесного Животворящого Хреста.

 Опісля працівники відділу культури і туризму РДА подарували афганцям чудовий концерт.

Того ж дня голова районного осередку Спілки воїнів-„афганців” Степан Стецюк вручив своїм побратимам високі нагороди, серед них – медаль „За заслуги” отримав заступник голови Українського Право-славного братства ім. Б. Хмельницького Віктор Панфілов.

Ветерани афганської війни щиро вдячні місцевій владі та всім, хто доклався до організації свята.

Пам’ять про воїнів, загиблих та постраждалих на неоголошеній війні в Афганістані, нещодавно вшанували у Кременецькій школі-інтернаті. А саме –  13-14 лютого на базі згаданого навчального закладу відбувся Міжрайонний турнір із волейболу на кубок Віталія Осецького.

Згаданий юнак – колишній учень школи-інтернату, трагічно загинув у 1985 році в Афганістані…

На жаль, через несприятливі погодні умови не усі охочі команди змогли взяти участь у змаганнях. Серед інших місця розподілилися таким чином. Найсильнішою та найвправнішою виявилася команда випускників Кременецької ЗОШ-інтернату 2005 року. Проте вона грала поза конкурсом. Перше ж місце посіла команда Кременецької школи-інтернату, друге – Збаразька спеціалізована школа-інтернат, а третє – Вербська ЗОШ-інтернат. Окремо також відзначили команду Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка та волейбольну команду дівчат Кременецької школи-інтернату.

Волейболістів привітали кременчани, котрі брали участь у воєнних діях у Афганістані. Також на турнір завітав начальник відділу сім‘ї, молоді та спорту райдержадміністрації Віталій Кравчук.

Кременецька школа-інтернат уже не вперше вшановує пам’ять воїнів-„афганців”. Це стало хорошою традицією у навчальному закладів.

Адже ті, хто не знає свого минулого, – не матимуть майбутнього. Тож, зважаючи на бережливе та шанобливе ставлення до нашої історії, у великої й дружної сім‘ї школи-інтернату – гідне майбутнє.

                 Олена ХАЙМЕЦЬ.

На фотосвітлині: учасники поминальної панахиди біля пам’ятного знаку

воїнам-„афганцям”.

Фото  Алли ОЛЬШАНСЬКОЇ.

***

ДОРОГОЮ  ДО  ХРАМУ  ВІРИ  ТА  ЄДНАННЯ

...Тетянин день 25 січня був  морозним і безвітряним, на чисто-блакитному небі одночасно сяяли золоте сонце та... срібний місяць. Таке унікальне явище спостерігаємо нечасто: віщування небес ніби сприяло всім тим, хто започаткував цю добру справу, додавало їм віри в те, що благородний задум буде втілено у життя...

НІ  ЛЮТИЙ  МОРОЗ, 

НІ  ВОГНЯНА СТИХІЯ 

НЕ  ЗМІНИЛИ  ПЛАНІВ ПРАВОСЛАВНОГО  БРАТСТВА

...Святковий настрій парафіян та членів десятки, які ініціювали будівництво храму, зіпсувала недобра новина. Тетянин день розпочався пожежею на обійсті нашого голови, проте, Богу  дякувати, завдяки підрозділові МНС стихію приборкали пожежники-рятувальники...

Лютий мороз (а того дня було близько 30 градусів нижче нуля) також не сприяв проведенню свята. Та, незважаючи ні на що, навіть коли руки примерзали до дубового хреста і ноги закоцюбли від холоду, ніхто із членів братства не подумав відміняти це свято. Як не дивно, з навколишніх будинків та навчальних закладів міста, організацій та установ району сюди прибули православні християни. Було велелюдно і ве-село, здавалося, що ніхто не відчував морозу і був зігрітий теплом наших сердець.

 Серед присутніх були директор Кременецького медич-ного училища ім. А. Річинського  кандидат меднаук Петро Мазур, головний лікар району Григорій Козаков, війсь-ковий комісар Креме-нецько-Шумського РВК підполковник Олег Коваль, начальник Кре-менецького РВ УМВСУ підполковник Василь Крайник, начальник під-розділу МНС у Креме-нецькому районі  підпол-ковник Богдан Сухомлин, директор Кременецької школи-інтернату Володимир Мишко, на-чальник відділу культури і туризму Кременецької РДА Лариса Антонюк та інші наші краяни.

Місцеву владу представляли міський голова Кременця Леонід Кічатий  та перший заступник голови Кременецької РДА Леонід Кравчук. В урочистостях також взяли участь депутати рад різних рівнів.

ВЛАДИКА  ТЕРНОПІЛЬСЬКО-КРЕМЕНЕЦЬКИЙ  ОСВЯТИВ  ХРЕСТ  І  МІСЦЕ, 

ДЕ  ПОСТАНЕ  ХРАМ

З нагоди встановлення Хреста до Кременця приїхали Владика Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ-КП Архієпископ Іов, благочинний Кременецького району отець Анатолій, священнослужителі Кременецького благочиння.

Владика Іов та голова Українського Право-славного братства ім. Богдана Хмельни-цького митрофорний протоієрей Михайло Мазурчук  провели обряд освячення та єлеєпомазання фігури, після чого представники десятки з допомогою офіцерів МНС установили Хрест вручну. Всі з полегшенням зітхнули, коли він став на своє місце, наче височів там ціле століття.

Владика Іов привітав усіх із цією знаменною подією та поблагословив Українське Православне братство ім. Богдана Хмельницького на здійснення благородного задуму, адже храм будуватимуть для майбутніх поколінь, для наших дітей і правнуків. Він, зокрема, розповів про Святу мученицю Тетяну, яка виховувалась у християнській вірі. Коли їй виповнилося 18 років, вона стала байдужою до багатства та інших земних благ. У той час Римом правив 16-річний Севір, який був надто молодим для правління, і вся тодішня влада була зосереджена в руках гонителя християн Ульпіана. За його наказом Тетяну привели в храм Аполлона, щоб примусити дати жертву ідолові. Тоді Тетяна почала молитися, і несподівано стався землетрус: ідол впав і розбився, а частина храму привалила багатьох язичників...

Тоді язичники почали бити Тетяну, викололи їй очі, та Свята мучениця мужньо терпіла знущання і почала молитися до Господа. Тоді кати почули з неба голос до Святої мучениці, вони впали до її ніг й увірували в Христа, за що їх було страчено.

І вже наступного дня суддя знову наказав привести на муки Тетяну, і перед катами вона постала... абсолютно здоровою. Тоді її тіло продовжили різати лезами, а пізніше кинули до лютого звіра-лева, який навіть не торкнувся святої, а лише лизав її ноги. І вже пізніше, коли мученицю вкотре привели до судді, їй проголосили смертний вирок. Мужня страдниця була усічена мечем у 226 році за віру Христову. Нині ця свята є покровителькою молоді та студентства, і її ім’я буде носити храм у Кременці.

КРЕМЕНЧАН  ПРИВІТАВ  МІСЬКИЙ  ГОЛОВА 

ЛЕОНІД  КІЧАТИЙ

Того ж дня до всіх присутніх звернувся мер Кременця Леонід Кічатий, висловивши подяку усім членам Православного братства, які ініціювали будівництво цього храму. Він зазначив, що неподалік діють Полкова церква Святої Покрови, греко-католицький храм  Різдва Пресвятої Богородиці, куди ходять молитися наші кременчани. І нехай вони належать до різних конфесій, але спорудження цього храму є знаменням того, що у майбутньому ми неодмінно будемо об’єднані у Єдиній Помісній  Українській Церкві. Адже сьогодні єднання і злагода так необхідні нашій державі на місцевому й  загально-державному рівнях...

Віктор  ХМІЛЕЦЬКИЙ,  заступник голови Українського Православного братства ім. Б. Хмельницького.

На фотосвітлинах: під час урочистого встановлення та освячення Хреста.

Р.S. Особливу подяку Православне братство ім. Б. Хмельницького та гро-мада Святої мучениці Тетяни висловлю-ють за сприяння у виготовленні та встановленні Хреста директорові Кременецького держлісгоспу Крисі Ігорю Тарасовичу, лісничому Суразь-кого лісництва Ладану Степану Володимировичу, Кременецькому міському голові Леоніду Кічатому, депутатському корпусу міськради. Також дякуємо начальникові підрозділу МНС у Кременецькому районі – підполковнику Сухомлину Богдану Миколайовичу, його підлеглим: на-чальнику караулу В. Л. Роговському, пожежникам О. І. Бондарю, О. І. Вітруку, Р. Ф. Гузікевичу, водіям І. О. Семегину, О. Ю. Пташнюку і радіотелефоністові                  С. І. Стумінському. Складаємо подяку директору Кременецького РЕМу Гринякову Григорію Леонідовичу, начальникові відділу культури і туризму Кременецької РДА Антонюк Ларисі Іванівні, військовому комісарові Креме-нецько-Шумського РВК підполковнику  Ковалю Олегу Боніфатійовичу та усім мешканцям краю, котрі взяли участь у  встановленні та освяченні Хреста й урочистому молебні.

***

НА  ПРИЗИ  ФУТБОЛЬНОГО  КЛУБУ  „Кремінь”

Навіть 25-градусні післяводохрещенські морози не змогли стати на заваді організаторам (а це – відділ у справах сім’ї, молоді та спорту РДА (начальник В. Кравчук), районна Федерація футболу (голова В. Карташов), футбольний клуб „Кремінь” (голова Я. Радчук), Громадське об’єднання „Фронт змін” (голова С. Сімчук)) у проведенні 23-24 січня ц. р. ІІ-го зимового традиційного міні-футбольного турніру на призи Кременецького футбольного клубу „Кремінь”.

Змагання відбулися на відкритому спортивному майданчику Кременецької ЗОШ №1. І в них зголосилися брати участь 7 команд. Це наші гості – команди „Горинь” (смт. Вишнівець, представник В. Головатюк), „Галич” (м. Збараж, представник М. Кузьма), „ЮПА” (м. Почаїв, представник В. Лещук), „Арсенал” (с. Білокриниця, представник А.  Станіславчук), „Проба” (представник І. Корчаковський), „Мікоген” (представник С. Єфремов)  та ФК „Кремінь” (представник Р. Верстюк).

Із привітальними словами під час відкриття турніру виступили В. Хмілецький – депутат Кременецької райради від БЮТ, редактор районного тижневика „Діалог”, В. Карташов – голова районної Федерації футболу та Я. Радчук –  голова Креме-нецького футбольного клубу „Кремінь”.
А освятив учасників та місце проведення міні-футбольних баталій святою йордан-ською водою і поблагословив цей спортив-ний захід голова Православного Братства ім. Б. Хмельницького митрофорний протоієрей Михайло Мазурчук.

Згідно із попереднім жеребкуванням, команди були розсіяні по двох групах, ігри в яких відбулися минулої суботи, 23 січня. По дві найкращі команди із кожної групи виходили у фінальну стадію, матчі яких відбулися наступного дня, 24 січня, у неділю.

У напівфіналах ФК „Кре-мінь” подолав „Мікоген” із рахунком 2:1, а збаразький „Галич” узяв гору над молодою та досить перспективною командою „ЮПА” з Почаєва. І хоч вони у двобої за третє місце поступилися „Мікогену” (у минулому – „Три Валети”) в серії післяматчевих пенальті, основний час закінчився з рахунком 1:1, юні почаяни продемон-стрували досить зрілу гру.

Й ось фінал, у якому „схрестили шпаги” господарі турніру – футболісти „Кременя” та збаражчани. На полі точилася гостра чоловіча боротьба, яка періодично переходила у грубощі. Й тут усе вирішилося у пробитті по закінченні матчу 6-метрових ударів, оскільки основний час закінчився бойовою нічиєю – 0:0. Цього разу спортивне щастя було на боці наших гостей та сусідів – збаражчан, які здобули основний приз ФК „Кремінь” 2010 року.

Наводимо склад переможців команди „Галич” (Збараж): О. Шпирко, М. Кузьма, Н. Бондар, О. Кравацький, О. Івасик, Р. Гвязда, В. Тимченюк, В. Сабатюк, В. Головчок, Ю. Костоглод, В. Танащук та А. Білоус.

У номінаціях найкращими були: „Найкращий гравець” – Михайло Трофімчук (ФК „Кремінь”); „Найкращий бомбардир” – Роман Бегаль (ФК „Кремінь”), на рахунку котрого, як і у М. Трофімчука, 3 забитих голи; „Найкращий воротар” – Олександр Шпирко („Галич”, м. Збараж); „Приз глядацьких симпатій” – Микола Довгий („Мікоген”, м. Кременець); „Наймолодший гравець” – Юрій Латуринський („ЮПА”, м. Почаїв) та „Найстарший гравець” – Олег Івасик („Галич”, м. Збараж).

Призи від спонсорів – С.  Сімчука, А. Біндаса, З. Демка, Я. Радчука, О. Євтєєва, В. Яремчука – були вручені по закінченні ігор. Нагородження провели Я. Радчук (голова ФК „Кремінь”), Віктор Карташов (голова Федерації футболу Кременеччини), Сергій Сімчук (голова районного Громадського об’єднання „Фронт змін”) та автор цих рядків (депутат Кременецької райради від блоку Юлії Тимошенко). А команди призової „трійки” були премійовані кубками, грамотами від відділу сім’ї, молоді та спорту РДА та грошовими  преміями.

Оргкомітет висловлює щиру подяку ректорові Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка професору А. Ломаковичу, директорові ЗОШ №1 М. Герасименко та завідувачеві станції „швидкої медичної допомоги” А. Сапізі – за допомогу у проведенні турніру.

Обслуговували міні-футбольні ігри судді О. Чумакевич, Я. Радчук та В. Коханець.

Василь  ГАЛЕВИЧ, секретар турніру і  ФК „Кремінь”.  

***

 В ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ,19 грудня,члени Українського Православного братства ім.Б.Хмельницького відвідали дитяче відділення Кременецької  райлікарні     привітали діток, які  перебували на лікуванні  та  їх родичів з цим святом: побажали швидкого одужання,щасливого дитинства та вручили подарунки.

***

Медикаменти – від православного братства

У період Новорічно-Різдвяних свят Українське Православне братство ім. Богдана Хмельницького, яке очолює член Академії Наук України митрофорний протоієрей отець Михайло, відвідало школи Кременця. У ці дні, коли всі християни вітають один одного із Різдвом Христовим, дарують своїм близьким тепло і ласку своїх сердець, керівники Православного братства вручили для медпунктів шкіл Кременеця набір найнеобхідніших медикаментів, бажали педагогам та учням добра, злагоди, любові, достатку, Божої благодаті та всіляких гараздів. Отець Михайло провів теплі катехізичні бесіди з педагогами та вихованцями шкіл.

 
***

Спом’янули  наших  героїв  –  „чорнобильців”

Віктор ТУНИЦЬКИЙ нині є головою районної спілки „Союз Чорнобиль України”. Народився у Кременці в 1957 році, закінчив ЗОШ № 4, працював на меблевій та фабриці „Ватин”. А коли сталося лихо планетарного масштабу – Чорнобильська трагедія, Кременецький військкомат призвав його на ліквідацію наслідків згаданої моторошної катастрофи. Разом із ним поїхали ще двоє  чоловік – Кононов Петро та Івашко Михайло. Віктор готував техніку до виїзду, а Михайло працював у їдальні, Петро – водій МАЗу – трудився на захороненні лісу.

– Тоді, у 1987 році, – розповідає Віктор Миколайович, – із Кременця призвали ще 16 чоловік на ліквідацію наслідків аварії, й усі вони, хвалити Бога, повернулися додому. Але щороку ми проводжаємо в останню путь своїх спілчан. Загалом же у районній спілці „Союз Чорнобиль Україна” вже пішли із життя близько півсотні чоловік...

– Кременецька районна організація, – веде далі мову наш співбесідник, – була заснована у 1991 році. Головою спілки тоді ми обрали Веселовського Ярослава Петровича (нині, на жаль, уже  покійного). В той час, до речі, у нашій спілці перебувало на обліку 15 чоловік – працівників фабрики „Ватин”, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Пригадую, що 5-ий і 6-ий енергоблоки були ще недобудовані, й нам показували складний процес їх спору-дження. Можна було навіть вивчати схему атомного реактора. Пізніше, вже 14 грудня 2000 року, станцію заблокували, і донині ми відзначаємо цю дату як День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Сьогодні у спілці налічується 20 чоловік першої категорії, 118 – другої та третьої – 112 осіб. Є 110 чоловік дітей-„чорно-бильців”. Ми отримуємо грошову допомогу на оздоровлення, за що вдячні державі. Проте досить сутужно із виділенням „чорнобильцям” путівок на лікування: так, минулого року на оздоровлення наших спілчан було надано лише... 3 путівки, щоправда, з путівками для дітей немає жодних проблем. Наші діти можуть відпо-чивати на курортах Криму, на Рівненщині й Тернопіллі... Згідно із Законом, ми маємо право на безкоштовне придбання ліків, що далеко не завжди вдається. Адже у аптеках досить часто нам відмовляють через відсутність фінансування на ці потреби. Минулого року на медикаменти для наших спілчан було виділено приблизно 12 тисяч гривень, а це – надто мало для нас...

Оскільки більшість зі спілчан потребують нині дорогокоштовного лікування, сподіва-тимемося на те, що у нашій державі, наре-шті, припиняться чвари між політиками і звернуть більше уваги на тих людей, які рятували світ, Україну  від чорнобильської біди...

– Від імені голови районної організації, – мовив на завершення Віктор Миколайович, – хочу побажати усім нашим спілчанам міцного здоров’я, успіхів у житті, достатку, довголіття, аби над нами завжди світило ясне сонце, а не чорнобильська зірка гіркого полину...

Зустрівся із головою спілки

В. ХМІЛЕЦЬКИЙ.

На світлині: вгорі – члени Православного братства імені Богдана Хмельницького взяли участь у панахиді, присвяченій пам’яті „чорнобильців”, які віддали свої життя у борні з атомною стихією на благо майбутніх поколінь.

Р. S. Службу провів голова братства – митрофорний протоієрей, настоятель храму святого Преображення Господнього села Підлісці – отець Михайло. У панахиді також взяли участь голова районної спілки „Союз Чорнобиль Україна” Віктор Туницький, голова районної Спілки воїнів-„афганців”  Степан Стецюк, депутати рад різних рівнів.

Такі ж поминальні служби відбулися 26 квітня і в інших храмах Кременеччини, а у Почаєві було відкрито пам’ятну таблицю на честь „чорнобильців”.

***

Храм  Святого  Преображення  Господнього  освятив  Патріарх  Філарет

Довгоочікувана подія – освячення Свято-Преображенського храму у Кременці – збіглася із Днем нашого древнього міста. Це велелюдне свято відбулося минулої неділі, 24 травня.

Звідусіль православні парафіяни йшли до Свято-Преображенського храму, аби взяти участь у святковій Божественній Літургії з нагоди освячення нововстановленого Престолу, яку провів Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Того ж дня Його Святість вручив високі церковні нагороди Кременецькому міському голові Леоніду Кічатому – орден Святого Володимира ІІІ-го ступеня. Такою ж церковною нагородою відзначено й керівника церковного хору Ігоря Кир’янчука, а багатьом активним пара-фіянам цього храму вручено благословенні грамоти від Патріарха.

У відзначенні Дня міста взяли участь численні гості із міст-побратимів Кременця – з Республіки Польща та різних міст Західного регіону України: Ланівці представ-ляв Іван Ткачук, Шумськ – Володимир Плетюк, Дубно – Леонід Дудко та інші.

Привітав кременчан і посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковскі.

24 травня, після освячення Свято-Преображенського храму, Його Святість Філарет освятив пам’ятний знак воїнам-„афганцям”. Спілка ветеранів війни в Афганістані складає щиру подяку Патрі-архові Філарету, владикам Архієпископу Іову, Архієпископу Михайлу, Єпископу Нестору, голові Українського православного братства ім. Богдана Хмельницького –  митрофорному протоієрею – отцю Михайлу, його заступнику Віктору Панфілову, Креме-нецькому міському голові Леоніду Кічатому, підприємцям – Г. Костецькому, В. Фендичу, В. Левчуню, Б. Гачкевичу, В. Лісновському, М. Олексюку, О. Зубчуку, працівникам магазину „Оселя” та усім іншим бізнес-менам, які взяли участь у спорудженні цього пам’ятника.

В урочистих подіях взяли участь голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь, його заступник із гуманітарних питань Федір Шевчук, голова райдержадміністрації Василь Олійник, голова районної ради Світлана Федишена, їх заступники, депутати рад різних рівнів.

Цьогоріч свято Кременця було надзвичайно велелюдним, урочистим, насиченим багатьма спортивними та культурними подіями, розвагами, атрак-ціонами... Цей день залишиться у пам’яті кременчан та гостей міста теплим та добрим спогадом, який додав кожному з нас радість і щастя спілкування.

М. КОЦЮБА.

На фотосвітлинах: голова Кременецької райдержадміністрації Василь Олійник зустрічає Патріарха всієї Руси-України Філарета; під час вручення благословенних грамот від Патріарха, імена парафіян оголошує настоятель Храму Святого Преображення Господнього отець Володимир Буграк.

На приз “ЗОЛОТИЙ ЛЕВ”

Днями у Кременці відбувся перший відкритий контактний турнір Право-славного братства ім. Б. Хмельницького на приз „Золотий лев”.

За кількістю балів перемогу в цьому змаганні  виборов Андрій Станіславенко,  його нагородили призом „Золотий лев”. За рішенням суддівської колегії перші місця у категоріях 75 кг посів офіцер МВС С. Коптюк, до 70 кг — А. Гром’як, до 65 кг – М. Коломієць. Симпатії зали за технічне ведення бою отримав О. Паляниця (категорія – до 75 кг).

Організатори турніру висловлюють подяку тренерові Кременецької коман-ди спортсменів Православного братства ім. Б. Хмельницького С. Сідловському, суддівській колегії змагань і спо-діваються, що це спортивне свято стане традиційним.

Вадим РОЩЕНКО.

***

Живе козацька слава протягом століть

...З  молитвою звернувся Богдан Хмельницький до Бога, тоді ж до його війська приєднались ще дві козацькі громади із сіл Лешнів та Корсів, що на Львівщині.  За народними переказами було це у 1651 році, коли Богдан Хмельницький ішов із своїм військом з-під Колодного на Берестечко. Стояла тут понад три століття тому невеличка церковка Святого Благовіщення, яка козаками була реставрована у каплицю. Перед походом козаки освячували тут хоругви і зброю. Після зради татарського хана під Берестечком козаки знову прийшли  сюди ж, аби полікувати рани та поховати загиблих своїх побратимів.  Донині біля Богданової каплиці у вічному спокої стоять козацькі хрести, а одна з могил – перед входом в каплицю.  Хто знає, хто із козацького війська знайшов тут свій спочинок, але усі вони здобули славу, яка не згасне у віках. Подейкують, що це і є могила Богдана Хмельницького.

З нагоди свята Богданової каплиці до Підлісець приїздили і взяли участь у Божественній літургії владика Тернопільський і Кременецький Іов, владика Тернопільський і Бучацький Нестор, владика Закарпатський Кирил, Архіє-рейську службу владики продовжили біля Богданового джерела, де провели водосвятний молебен.

Особливого настрою додали нашим краянам учасники театралізованого дійства за участю акторів районного будинку культури та бійців православного братства ім. Б. Хмельницького, які продемонстрували елементи бойового козацького гопака.

А найбільш вражаючим був дев’ятиразовий салют із козацьких гармат, що прокотився потужнім відлунням аж до Берестечка, ще раз вшановуючи пам’ять мужності, сміливості, козацьким звитягам в боротьбі за рідний край, за український звичай.

Організатори цього традиційного свята, зокрема голова православного братства ім. Б. Хмельницького отець Михайло висло-влюють щиру подяку усім священно-служителям західного регіону України, голові Кременецької райдержадміністрації Василю Олійнику, його першому заступнику Леоніду Кравчуку та в його особі усьому Кременецькому козацтву, начальнику відділу культури РДА Ларисі Антонюк, директорові районного будинку культури Віктору Антонюку, голові районного виконкому партії „Наша Україна” Василю Самченку, підприємцям, які взяли участь в  організації та проведенні традиційного свята козацької слави.

Володимир СЕЛЕПИНА .

***

ПОБЛАГОСЛОВИЛИ   ПРАВООХОРОНЦІВ

У Кременецькому РВ УМВСУ нещодавно відбувся „День знань”. На це свято запросили ветеранів органів внутрішніх справ, громадськість міста та району, представників духовенства. Зі святковою промовою виступили виконувач обов’язків начальника Кременецького райвідділу міліції Іван Бойко, настоятель храму Святого Преображення Господнього, духівник МВС отець Михайло, заступник начальника Кременецького РВС із  роботи з персоналом Людмила Нечай.

На початку зустрічі присутні вшанували пам’ять тих ветеранів, які не дожили до сьогоднішнього дня, а пізніше отець Михайло прочитав працівникам міліції лекцію на духовну тему, побажав успіхів у роботі, після чого за традицією освятив приміщення райвідділу.

На знімку: під час урочистої зустрічі у Кременецькому РВ УМВСУ.

***

Покликання  плекати  та  берегти  довкілля

...У день свого професійного свята працівники Кременецького Держлісгоспу зустрілися на урочистих зборах у центральному офісі своєї установи.

Трудівників лісу привітали голова райдерж-адміністрації Василь Олійник, директор підприємства „Кременецьке лісове господарство” Ігор Криса, голова профспілки Петро Сорока, головний інженер Олександр Войтюк.

Особливо тепло зустріли працівники лісгоспу вітання від відомого духівника нашого краю, голови Православного Братства ім. Б. Хмельницького – митрофорного протоієрея отця Михайла, який подарував того дня ікону Божої Матері та благосло-венну грамоту колективові від владики Тернопільсько-Кременецької єпархії Іова. Таку ж нагороду він вручив начальнику Кременецького районного відділу ГУ МНС України в Тернопільській області  підполковнику Богдану Сухомлину (на фото ліворуч).

Вітали тих, хто плекав ліс і довкілля, братчики Православного братства ім. Б. Хмельницького показовим двобоєм, а вокальний ансамбль „Любисток” під керівництвом Ольги Гаврилюк – запальною українською піснею.

  На фотосвітлині:посадка лісу біля с.Білокриниця, в якому взяли участь члени Православного братства. 

(Вл. інф.).

***

70                                         –  важлива  віха  в  історії друкованого  слова  краю!..

Сімдесят років – це досить поважний вік. Для декого – ціле життя. Але для Кременецької районної газети «ДІАЛОГ» – це лише початок. Початок нових досягнень, звершень, нових творчих сил...

Чудове свято на відзначення 70-річчя із часу заснування нашої рідної районки відбулося минулої п’ятниці, 9 жовтня, у приміщенні РБК.

Відкрили яскравий вечір маленькі дітки, які своїми запальними танцями та різно-барвними костюмами одразу ж налаш-тували усіх присутніх на хороший лад.

А далі – щирі слова привітань від представників районної й міської влади, духовенства і просто хороших друзів та колег по журналістському цеху.

Ведучі – учасники молодіжного аматор-ського театру „Пілігрим” (під орудою режисера й сценариста святкового дійства Василя Скоропляса) – протягом усього врочистого заходу у віршованій, глибоко хронологічній, задушевній і, і водночас, оригінальній та гумористичній формі переповіли історію районного часопису від самого її заснування й до сьогодні.

Звичайно, зважаючи на поважний вік газети, багатьох її засновників та колишніх працівників уже немає з нами... Але вони були присутні в думках кожного, хто любить і поважає «Діалог». Таким чином, привітання приймав сучасний колектив редакції, віддаючи данину вдячності й шани своїм численним попередникам.

Першою щирі слова подяки і пошани виголосила голова Кременецької районної ради Світлана Федишена, вручивши редакторові Вікторові Хмілецькому цінний подарунок. Вона також зачитала і привітання для «Діалога» від Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Голова райдержадміністрації Василь Олійник мовив щирі слова подяки й подарував колективові редакції примірник щойно виданої книги „Нескорена Кременеччина” та картину місцевої художниці Тетяни Балбус.

Благословенною грамотою нагородив «Діалог» Архієпископ Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ Київського патріархату владика Іов (на знімку).

Прозвучали також щирі привітання і від міських голів Кременця та Почаєва Леоніда Кічатого й Олега Іванюка (за відсутності останнього з поважної причини промову виголосив його заступник Віктор Ягенич).

Веселими та дотепними були й ті грайливі куплети-частівки, які виконали працівники РБК Ірина Кір’янчук та Володимир Дзюма у музичному супроводі Анатолія Мигоровича. Згадані відомі чудові вокалісти – улюбленці кременецької публіки – своїм співом нестандартно й гумористично, але ввічливо та з повагою привітали усіх нинішніх працівників редакції поіменно, згадавши і ветеранів видання, зокрема присутніх Єлизавету Теслю, Миколу Мариніна та Ігоря Малярика.

Також слова подяки, пошани і привітань виголосили представник пресової служби Тернопільської облдержадміністрації Іван Бесяда. Він же урочисто зачитав привітання від очільника ОДА Юрія Чижмаря.

Голова Українського Православного братства ім. Богдана Хмельницького митрофорний протоієрей отець Михайло Мазурчук вручив документи на новий сучасний комп’ютер, який він днями подарував редакції газети.

Голова Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України Микола Ротман передав колективові ювілярів вітання від Секретаріату Національної спілки журналістів України й особисто від голови НСЖУ Ігоря ЛУБЧЕНКА.

Він же відзначив найкращих членів спілки Гаврила Чернихівського, Івана Фальфушинського, Вячеслава Майорова, Олега Василишина, Анатолія Багнюка, Івана Малопінського почесними грамо-тами Національної спілки журналістів України.

Долучилися до райдуги вітань  директор Кременецької школи мистецтв ім. М. Вериківського Михайло Заник, завідувач кафедри української мови і літератури КОГПІ ім. Т. Шевченка Олег Василишин, його колеги – викладач філософії Анатолій Багнюк і викладач кафедри педагогіки й психології Ольга Макаренко (їй до речі, того дня, в урочистій атмосфері свята, вручили членський квиток НСЖУ), відомий краєзнавець Гаврило Чернихівський, директор районного радіомовлення Зоя Карп’юк, районний військовий комісар Олег Коваль, голова районної організації партії „Наша Україна” Леонід Кравчук, генераль-ний директор видавництва „Збруч” Володимир Карнаухов і його заступник Мар’ян Федечко, начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА Віталій Кравчук, директор ВАТ „Папірус” Петро Грам’як, представники освіти, культури, медицини, Кременецького відділення зв’язку „Укрпошти”, працівники право-охоронних органів і багато інших щирих друзів редакції.

Що ж до розважальної частини вечора, то свої дзвінкоголосі пісні «Діалогові» подарували Володимир Дзюма, жіночий вокальний ансамбль «Любисток» (художній керівник Ірина Ковальчук), Ірина Савицька, Тетяна Іванюк та інші виконавці.

Неодноразово згадували протягом вечора колишнього редактора районної газети – світлої пам’яті Михайла Баліцького. Щирі слова привітання зі святом та  вдячність за вшанування пам’яті свого покійного чоловіка мовила  його дружина, пані Лариса. Спом’янули також й інших працівників районки, котрі в різні роки відійшли у вічність: це – Микола Серафин, Михайло Куза, Лариса Ключ, Тетяна Баліцька, Ніна Замятіна й Галина Шнайдер...  

Редакція отримала того світлого й радісного дня багато подарунків, грамот і подяк. Крім того, працівники «Діалога» почули на свою адресу стільки теплих слів, що їх вистачить не лише на цілий рік, але й на всі прийдешні літа. І стосувалися вони кожного з них, починаючи від головного редактора і закінчуючи поштовиками, листоношами, які щотижня приносять свіжі номери газети у домівки читачів.

Завершили прекрасне свято знову ж таки маленькі танцюристи. Веселий настрій та енергія, які вони випромінювали, закріпили хороший духовний заряд аудиторії. І чи не  кожен присутній, виходячи із ущерть заповненої концертної зали РБК, із гарячим, наснаженим  серцем щиро тиснув руки працівникам редакції, яка ось уже протягом сімох десятиліть веде упевнений і відвертий діалог зі своїми численними й вдячними читачами.

P. S. Сьогодні в редакції „ДІАЛОГА” працює десятеро чудових творчих людей: Віктор Хмілецький, Святослав Бодяк, Борис Федишен, Ростислав Ленчук, Олена Хаймець, Володимир Нікітюк, Алла Ольшанська, Мирослава Бодяк, Валентина Замятіна, Світлана Пляшовська. Ось такий він – згуртований єдиним творчим поривом і дружний колектив нашої районки. Многії й благії літа усім вам, шановні „діалогівці”!!!

Оргкомітет із відзначення свята вислов-лює подяку відділові культури й туризму РДА (начальник Лариса Антонюк), усім працівникам районного Будинку куль-тури (директор Віктор Антонюк), голов-ному режисерові й сценаристові теат-рального дійства Василю Скороплясу, усім учасникам концерту, а також підприємцям Анатолію Герасимчуку, Світлані та Олексієві Валецьким, Володимиру Фендичу та директорові підприємства „БІО-ЛАН” Володимиру Зайцю, а також голові Українського Православного братства ім. Богдана Хмельницького митрофорному протоієрею отцю Михайлу Мазурчуку за подарований комп`ютер.

Юлія  СЛОБОДЕНЮК, м. Кременець.

На фотосвітлині: колектив „Діалога”

з друзями та шанувальниками у день відзначення 70-річчя із часу заснування районної газети.

***

ПРИВІТАЛИ   ВЕТЕРАНІВ   УПА

Минулої неділі, 18 жовтня, у гостинній і затишній читальній залі Кременецької бібліотеки ім. Ю. Словацького відбулася тепла й задушевна зустріч із ветеранами Української Повстанської Армії.

Близько двадцятьох колишніх вояків УПА – мешканців Кременеччини – змогли того дня взяти участь у цьому заході. На початку ветеранів привітав голова райдержадміністрації Василь Олійник і вручив кожному із вояків-повстанців книгу „Нескорена Кременеччина”, співавтором якої він є. Завдяки старанням голови РДА згадане  грунтовне видання про буремні роки національно-визвольних змагань на теренах нашого краю нещодавно побачило світ.

Без перебільшення можна сказати, що ця книга групи співавторів-інтелектуалів стала реальним кроком у напрямку розвитку сучасної правдивої історичної науки.

Дарунки ветеранам УПА вручили й від Українського Православного братства імені Богдана Хмельницького, голова якого – митрофорний протоієрей отець Михайло – передав найщиріші побажання здоров’я, миру і злагоди колишнім воякам-повстанцям.

Чудовий концерт подарували присутнім творчий колектив районного Будинку культури: ведуча Людмила Тарчевська, українські пісні виконали бандуристка Інна Алкозай, вокалісти Володимир Дзюма і Віктор Непом’ящий, аматорський фольк-лорний колектив у складі Валентини Мигорович, Ірини Кір’янчук, Інна Алкозай, Людмили Тарчевської та Оксани Пляшовської.

Від імені Всеукраїнського об’єднання ветеранів (ВОВ) ветеранів УПА привітав Анатолій Туницький, від районного об’єднання Всеукраїнського Товариства „Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка – Лілія Следзінська, від районної організації НРУ – Петро Мартиневич.

До віншувань також долучилися  заступник голови райдержадміністрації  з гуманітарних питань Оксана Вальчук, начальник відділу культури і туризму РДА Лариса Антонюк, увесь дружний колектив бібліотеки ім. Ю. Словацького.

Юлія  СЛОБОДЕНЮК, м. Кременець.

***

ШЛЯХОМ   ДО   ЄДИНОЇ  ПОМІСНОЇ   ЦЕРКВИ

Тема, яку ми сьогодні порушуємо, останніми десятиліттями болить усьому українському суспільству. Оскільки роз’єднання у Православній Церкві України, яке ми наразі переживаємо, негативно позначається на усіх суспільно-політичних явищах нашої держави...

На цю тему ми спілкуємося із кон-сультантом Владики Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ-КП                                   Юрієм Юхновським.

– Тож як би Ви оцінили Віче, яке нещодавно відбулось у Тернополі, задля об’єднання конфесій у єдину Помісну Апостольську Церкву в Україні?

– Це вже мало дуже позитивний вплив на мешканців Тернопілля, на громадські та політичні організації, побожних і тих краян, які не є вірянами. Адже згадана подія засвідчила, що українці прагнуть до об’єднання, адже в цьому – сила нації, народу.

На жаль, ми маємо дуже нездорову ситуацію в Українському Православ’ї у нашій Незалежній державі, оскільки нині існують три гілки Православної Церкви: УПЦ Київського Патріархату, УПЦ Московського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква. Таке церковне розділення було зроблено штучно в Україні. Тому, що наша Батьківщина, починаючи від Хрещення Київської Руси-України князем Володимиром, котрого пізніше Церква визнала святим рівноапостольним князем Володимиром, як і його бабусю – княгиню Ольгу, історично-традиційно є право-славною. Перед тим Володимир відмовив і мусульманам, і католикам, й іудеям. Бо, після ради зі своїми послами та старій-шинами, вони дійшли згоди, що саме православна віра є духовно і культурно найближчою для Київської Руси-України. Й у 988 році відбулося Хрещення у вірі православній, яка прийшла до нас від Грецьких та Візантійських Митрополитів. Тобто першими керівниками Української Православної Церкви були Митрополити з Греції. Й цю віру утвердив князь Володимир на теренах усіх земель Київської Руси-України, і всі тоді побачили, що завдяки згаданому віровченню держава почала зміцнюватися.

– На жаль, цього ми не бачимо сьогодні...

- Так, як не прикро, але факт: ми маємо нині три православні конфесії, які не об’єднують, а роз’єднують наше суспіль-ство. Тобто послаблюють Українську державу...

– Як гадаєте, котрі з українських Церков сьогодні без зайвих проблем можуть стати на шлях об’єднання?

– Найближчим часом на згаданий  шлях можуть вийти Українська Православна Церква Київського Патріархату у цілко-витому складі, частина УПЦ Московського Патріархату, яка тяжіє до утвердження Єдиної Української Помісної Апостольської Православної Церкви.

– Тобто Ви хочете сказати, що в УПЦ  Московського Патріархату є дві думки – одна підтримує таке об’єднання, а інша – ні?..

– Так, на моє переконання, кількість прихильників серед вірян-парафіян та священнослужителів різного рівня Московського Патріархату значно пере-важає над тими, хто стоїть на позиціях Російської Православної Церкви. І серед Єпископату теж більшість тих єпископів, які тяжіють до утворення Єдиної Помісної Апостольської Православної Церкви в Україні. Але вони поки що не виносять це на показ широкому загалу, що є зрозумілим, адже після публічного оголошення такої позиції, буде різке звинувачення з боку Російської Православної Церкви.

Із даного приводу хочу нагадати, що цього року на Майдані Незалежності, у День Самостійності України, Президент Віктор Ющенко звернувся до усіх Ієрархів Православних Церков, до Патріарха Філарета, до митрополита Володимира, до Митрополита Мефодія з тим, щоб вони якнайшвидше розпочали діалог між собою задля взаємопорозуміння та подальшого об’єднання. І, як ми бачимо, результат не змусив себе довго чекати, оскільки  уже створено дві спеціальні комісії:  одну – у Київському, а другу – у Московському Патріархатах. Представники цих духовних комісій уже провели перші зустрічі між собою. І дуже тішить, що з боку УПЦ Москов-ського Патріархату вже не було жодних звинувачень на адресу Київського Патріархату в розколі. Тобто зустріч відбулася чинно, мирно, в християнському дусі. Це дуже важливий крок, який уже зроблено на шляху нашого неминучого єднання.

І я вірю, що саме прагнення Українського народу до духовного об’єднання візьме гору над іншими думками.

Це розуміють і в Російській Православній Церкві, і в Росії загалом. Як і те, що після об’єднання Українська Апостольська Помісна Православна Церква стане найпотужнішою із Церков у світі. Таким чином відновиться велика історична справедливість щодо Церкви-Матері, тобто тієї, яка почала свій розвиток із Київської Руси-України.

Наразі варто згадати канон, зокрема його 34 правило, яке гласить про те, що після утворення нової держави може бути утворена й нова Незалежна Помісна Церква, що було передбачено Святими Апостолами ще у першому столітті нової ери від народження Ісуса Христа.

Тому це правило можуть використати усі церковні конфесії задля утворення Єдиної Апостольської Помісної Православної Церкви, яка надзвичайно зміцнить нашу державу, її вплив на світовому рівні...

– Яка, на Вашу думку, роль у об’єд-навчому процесі громадських органі-зацій, зокрема Українського Право-славного братства ім. Б. Хмельни-цького, яке діє на Кременеччині?

– Хочу зазначити, що роль громадськості, зокрема й Українського Православного братства ім. Б. Хмельницького, є дуже важливою. Оскільки саме через такі організації ми можемо донести думки з низів до вищих Ієрархів Церкви. Адже в об’єднавчих процесах свідомо беруть участь ті, хто впевнений у своїх переко-наннях. І саме такі організації, як і Право-славне братство ім. Б. Хмельницького, об’єднують парафіян у своїх прагненнях до зміцнення Українського Православ’я.

Вів розмову митрофорний протоієрей отець Михайло МАЗУРЧУК,

член Національної спілки

журналістів України.

ШЛЯХ,  ЯКИЙ  ПОТРЕБУЄ  ТЕРПІННЯ,  МУДРОСТІ,  ВІРИ  Й  СПІЛЬНОЇ  МОЛИТВИ...

Нині усі ми є свідками об’єднавчих процесів в Українській Православній Церкви. Тож на цю тему ведемо розмову з Владикою Іовом – Архієпископом Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ Київського Патріархату.

– Які на Вашу думку, наступні кроки в житті Українського православ’я?..

– Не так давно ми разом із вірянами Української Православної Церкви взяли участь у Хресній Ході та віче, метою якого було утворення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. Ця свята ідея віддавна бентежила серця і душі  духовенства і свідомих християн. Чому? Бо, ми знаємо, що Незалежна держава може існувати лише тоді, коли вона буде духовно багатою, морально стійкою, а у владі будуть ті сини, які не розпинатимуть Україну, а робитимуть усе можливе задля  об’єднання держави зі Сходу і Заходу, із Півдня й Півночі. Саме таку мету й переслідує наш Київський Патріарх.

Із допомогою усіх політичних сил, лідерів партій, які є в Україні, домагається цього і нині чинний Президент України Віктор Ющенко. Прагне цього й Українська Православна Церква, яка почала здійснювати реальні кроки до  об’єднання нації в єдину християнську спільноту. Чому нам так необхідна Єдина Помісна Православна Церква?

Передовсім, для того, аби об’єднати Україну, українців як титульну націю. Та наскільки швидко відбудеться довгоо-чікуване об’єднання усіх гілок православ’я – на це запитання відповісти досить складно. Адже ми з історії знаємо, що жодна Помісна Церква не створювалася за один день чи навіть рік. Цей процес тривав десяти-літтями, а інколи й століттями. Тому усім нам потрібні терпіння, бажання і щира молитва задля утворення Помісної Церкви.

– Владико, скажіть, будь ласка, про основні кроки, які вже вдалося зробити на шляху до єднання?

– Нині вже відбулася низка зустрічей державних делегацій та духовенства із Вселенським Патріархом Варфоломієм, основна мета яких була – утворення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. На сьогодні триває й діалог із УПЦ Московського Патріархату в Україні, яку очолює Блаженнійший Митрополит Володимир. У цих перемовинах ми шукаємо спільний компроміс для цих двох найбільших православних конфесій в Україні.

Нещодавно в нашій державі  побувала делегація Ізраїльського Патріархату, яка вивчала сьогодення духовного життя Київського і Московського Патріархатів в Україні. Ця делегація висловила думку про об’єднання двох найчисельніших православних конфесій, після чого значно легше буде вести мову про надання статусу Помісної Церкви.

Нині наш Київський Патріархат – це величезна духовна сила в державі, яка налічує понад 14 із половиною мільйонів парафіян. Тому ми, маючи потужний духовний потенціал, кличемо за собою й інших православних вірян  іти разом із нами до об’єднання, до того Великого Храму Господнього, де б кожен із нас відчув велику ласку і благодать основоположника Православної Церкви – Ісуса Христа – та єдність у великій Християнській родині.

Ми мали мету, організовуючи Віче, в якому взяли участь священнослужителі Терно-пілля, представники органів влади, прості парафіяни трьох єпархій. У цій зустрічі взяли участь понад чотири з половиною тисячі наших краян. Із виступів учасників Віче було зрозуміло, що настав час і потреба в об’єднанні Українського православ’я в Єдину Помісну Апостольську Православну Церкву. Окрім духовенства, єпископату своїми думками поділилися голова облдержадміністрації Юрій Чижмарь, голова облради Олексій Кайда, міський голова Тернополя Роман Заставний. Бажано було б, аби в таких заходах брали участь і представники УПЦ Московського Патріархату та Української Греко-Католицької Церкви – саме задля згуртування усіх християнських гілок у Єдину Помісну Церкву.

Дай же, Боже, усім їм благодатної ласки, аби вони відчули таку ж потребу в єднанні, нехай Господь напоумить усіх православних на шляху до Єдиного Храму.

        З Владикою Іовом зустрівся голова Українського православного братства ім. Б. Хмельницького, митрофорний протоієрей отець Михайло Мазурчук, член Національної спілки журналістів України.

***

Шляхом  до  серця ближнього

...Одвічні православні цінності – співчуття, розуміння, доброта, любов до ближнього, бажання допомогти та розділити радість і біду – це не просто красиві слова, це принципи, на яких грунтується діяльність Українського православного братства ім. Богдана Хмельницького. Ось уже рік минув з часу заснування цієї громадської організації, є що згадати і ще більше хочеться зробити у майбутньому. Рік, що минув, був багатим на доброчинність. Ми намагались брати участь в усіх заходах, де відчували потребу в допомозі, елементарному співчутті та доброму слові.

Не забуває братство про дітей із фізичними вадами, онкохворих, сиріт, особливо у період Різдвяних свят, у дні Святої Пасхи та інших християнських свят.

Гордістю братства є спортивна секція з бойових мистецтв, де займаються хлопці шкільного віку та старші юнаки. Привертає увагу краян турнір на приз „Золотий лев” серед спортсменів нашої секції та інших команд із західних регіонів України.

Нинішня річниця співпала із ювілеєм його голови – митрофорного протоієрея отця Михайла. З нагоди цієї дати та заслуги у справі зміцнення духовних традицій, утвердження Помісної Української Православної Церкви владика Тернопільсько-Кременецької єпархії Архієпископ Іов вручив ювіляру орден Святого Миколая. У день річниці братства його голова подарував для загальноосвітньої школи, що у Підлісцях, музичний центр. Учасники православного братства порадували гостей, які приїхали на свято, своїм вишколом, продемонстрували справжню козацьку вправність та військову підготовку.

У планах братства – серйозні задуми, з нашої ініціативи зареєстровано молодіжну релігійну громаду та Статут церкви Святої мучениці Тетяни, покровительки студентства. Тож попереду – будівництво храму у Кременці.

Дай Боже нашій громаді, аби цей задум втілився у життя...

В. ХМІЛЕЦЬКИЙ, заступник голови Православного братства

ім. Б. Хмельницького.

Р.S. Українське Православне братство ім. Б. Хмельницького висловлює щиру вдячність відділу культури РДА в особі Лариси Антонюк, режисеру свята Василю Скороплясу, музикантам групи „Королівський міст”, подружжю Кір’янчуків та гурту „Любисток”, який очолює Ольга Гаврилюк.

На фото:  тренер спортивного клубу братства

С. Сідловський із кращими бійцями.

***

ЗАХИЩАТИ  ВІТЧИЗНУ  –   ПОЧЕСНИЙ  ОБОВ’ЯЗОК  КОЖНОГО  ГРОМАДЯНИНА

Цьогоріч на Кременеччині по-особливому відзначили День Збройних Сил України. Із нагоди 18-ої річниці Української армії військовослужбовці взяли участь у  святковій літургії на честь Збройних Сил України, яка відбулася у день професійного свята військових у храмі Святого Преображення Господнього, що у Підлісцях. Того ж дня, відповідно до Указу Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, військовий комісар Кременецько-Шумського  об’єд-наного районного військового  комісаріату підполковник Олег КОВАЛЬ був нагоро-джений орденом „Князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня”. За дорученням Владики Тернопільсько-Кременецької єпархії Іова цей орден урочисто вручив голова Українського Православного братства ім. Богдана Хмельницького, настоятель Свято-Преображенського храму отець Михайло.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України, медалями за сумлінну службу нагороджені старші офіцери Юрій Фещенко та Олег Антонович.

Особовий склад військкомату у святковий день відвідав Богданову каплицю та козацький цвинтар, де знайшли свій вічний спочинок українські козаки після Берестецької битви.

Нині працівники військкомату намагаю-ться зробити усе можливе, аби наші призовники перейнялися високими почуттями патріотизму і пишалися тим, що служать в Українській армії. В цьому є й особиста заслуга військового комісара Олега Коваля, який пройшов нелегкими шляхами військової служби, адже після закінчення вищого військового училища тилу ім. І. Баграмяна, проходив службу у Архангельській області, пізніше – під Мурманськом і навіть у Якутії. І вже за часів Незалежності України, у 1994 році, був переведений в Україну, у Прикарпатський військовий округ, де продовжував службу у Лановецькому та Борщівсько-Заліщицькому військкоматах.

Нині разом із дружиною Оленою також виховують майбутнього захисника Вітчизни – сина Максима.

Із 2006 року О. Коваль перебуває на службі у Кременецько-Шумському військкоматі, нагороджений відзнакою Президента України „Захисник Вітчизни”, багатьма медалями Міністерства оборони України, а із нагоди 18-ої річниці Збройних Сил України колектив нашого військкомату був відзначений Архієрейською грамотою Владики Тернопільсько-Кременецького УПЦ-КП Іова.

 – Сьогодні серйозну увагу наш військ-комат приділяє призову на строкову війсь-кову службу та особливо за контрактом, – розповідає Олег Боніфатійович. – При-нагідно повідомлю, що 162-ий територіа-льний центр комплектування військово-службовцями за контрактом у Тернополі та області проводить відбір громадян призов-ного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов’язаних, а також жінок, які не мають військових звань офіцерського складу, із  відповідною освітою та спеціаль-ною підготовкою віком від 18 до 40 років – на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

На військову службу за контрактом приймають громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями придатними за станом здоров’я до проходження військової служби, мають відповідну фізичну підготовку та пройшли професійно-психологічний відбір. У Збройних Силах України, почина-ючи із липня 2009 року, запроваджена нова система підготовки військовослужбовців за контрактом.

Відтепер тих громадян, які бажають вступити на військову службу за контрактом та які не  проходили строкової військової служби, направляють до навчальних центрів для підготовки за обраною спеціальністю. Термін навчання становить до З місяців. По його закінченні їх  направляють для подаль-шого проходження служби до військових частин, на які вони були відібрані територіа-льним центром комплектування.

Громадянам призовного віку, які мають вишу освіту, професійно-технічну освіту, або повну загальну середню освіту, надано право вибору:

– призов на строкову військову службу, або проходження в добровільному порядку військової служби за контрактом.

– Цікаво знати, якими пільгами користуються військовослужбовці за контрактом?

– Сьогодні держава надає контрактни-кам право на безоплатний проїзд залізнич-ним, повітряним, водним, автомобільним транспортом у відрядження, відпустку, переведення на нове місце служби, до місця проживання; надання щорічної основної відпустки зі збереженням матеріального, грошового забезпечення (та дві матеріальні допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення); контрактники мають більше шансів для подальшого проходження служби в елітних військових формуваннях: (СБУ, МВС тощо); мають право стати на чергу для безкоштовного отримання житла; мешканці із сільської місцевості мають можливість знайти більш високооплачувану роботу, ніж за місцем проживання батьків, та отримати соціальні гарантії, якими користуються військовослужбовці та члени їх сімей.

А також мають право на отримання за рахунок держави спорідненої спеціальності, за якою можна як проходити службу у лавах Збройних Сил України, так і працювати в цивільному житті.

Військовим гарантована безоплатна кваліфікована медична допомога у військово-медичних закладах охорони здоров’я, вони ж мають право на сана-торно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіо-натах МО України (25 відсотків вартості для військовослужбовців та 50 відсотків вартості – для членів сім’ї); забезпечення житлом (на період першого контракту –  гуртожитком); військовослужбовців та членів їх сімей, які проживають разом із ними, забезпечують службовим житлом, вони ж можуть і навчатися без відриву від служби у вищих навчальних закладах та брати участь у миротворчих операціях.

Грошове забезпечення становить 1000-1500 гривень. Для осіб рядового складу контракт укладають на три роки, осіб сержантського та старшинського складу – на 5 років. Згідно із Законом України, військова служба в Збройних Силах України є державною службою особливого характеру. Час її проходження зараховують громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Гадаємо, що після виборів Президента України наші Збройні Сили будуть більш потужними, з належним матеріально-технічним та грошовим забезпеченням, а кожен військовий зможе у повній мірі виконувати свій обов`язок перед Вітчизною.

***

Православне  братство  шукає  ключ  до  серця  ближнього!

Минулої неділі, 23 листопада, у Кременці відбулись урочистості із нагоди започаткування діяльності Православного братства імені Богдана Хмельницького.

Того дня у храмі Святого Преображення Господнього, що у Підлісцях, відбулася Божественна літургія за участі Архієпископа Тернопільського і Кременецького Іова.

...Ідея створення згаданого братства виникла вже давно, бо кожен із нас, хто не байдужий серцем до проблем ближнього, бачить щоденні потреби і скорботи своїх співвітчизників. На жаль, держава не в змозі допомогти кожному, хто цього потребує. Та й не під силу це соціальним службам чи окремим  меценатам-благодійникам... Тому саме створення об’єднання громадян, яке б згуртувало навколо себе тих християн, котрі сповідують основні цінності Православ’я, – любов до ближнього, співчуття, розуміння, допомога нужденним – постало на часі.

Тож не випадково у статутних положеннях братства передбачено основні напрямки його діяльності, спрямовані на благодійництво. Передовсім – це допомога хворим дітям, сиротам, багатодітним сім’ям, дитячим будинкам та іншим закладам, де виховують і лікують дітей.

Із-посеред завдань братства Богдана Хмельницького, безперечно, буде й просвітницька діяльність – вивчення історії релігії й Православ’я, зокрема, а також Українського козацтва і нашого державотворення.

Не залишаться поза увагою Право-славного братства й ветерани війни, самотні престарілі, учасники бойових дій та локальних воєн. Так, на першому ж зібранні проводу братства було вирішено допомогти у спорудженні пам’ятного знака загиблим воїнам-„афганцям” у Кременці. А ще у братстві дбатимуть про моральний та духовний розвиток молоді, зміцнення духу і тіла, фізичне здоров’я підлітків та юнаків. Тому примноження спортивних традицій нашого краю є одним із приоритетних завдань братства. Задля цього вже діє у Кременці секція східних єдиноборств, заплановано й надання безкоштовної медичної допомоги тим дітям, які вкрай цього потребують.

За рішенням установчих зборів, головою Православного братства ім. Богдана Хмельницького було обрано  митрофор-ного протоієрея, настоятеля храму Святого Преображення Господнього отця Михайла Мазурчука. Словом, заплановано чимало, і хоча всім, зрозуміло, не допоможемо й усього не осягнемо, але головне – розпочати добру справу. Як кажуть, „Мало стояти на порозі відкриття, важливо на нього зважитися!..”

Із нагоди початку діяльності Право-славного братства на урочистості до Підлісців прибули владика Тернопільсько-Кременецької Єпархії Іов, священно-служителі із Рівненської, Львівської та Хмельницької областей, представник Державного комітету України у справах національностей та релігій, голова Кременецької райдержадміністрації Василь Олійник, депутати рад різних рівнів, представники телебачення та друкованих ЗМІ.

Братство висловлює щиру вдячність відомому кременецькому режисерові Василю Скороплясу й акторам молодіж-ного театру „Пілігрим” – братам Андрієві та Олександрові Плетюкам, а також Антонові Благію за участь в урочистостях.

Знаменно, що Божественна літургія із нагоди започаткування діяльності Православного братства ім. Богдана Хмельницького відбулася у неділю милосердного семирянина, який увійшов у історії Церкви завдяки своїй щирій любові до ближнього як приклад істинного милосердя.

Тож сподіватимемося, що шлях братства буде сповнений добрих здобутків та перемог.

***

Фестиваль ”Повір у себе”

Уже традиційно, щороку 3 грудня, Кременецький районний центр соціального захисту для дітей, сім’ї та молоді проводить фестиваль „Повір у себе” для обдарованих дітей із особливими потребами. Стараннями директора цього центру Оксани Поліщук діти, які зібрались цього дня у центрі дитячої творчості, відчули для себе справжнє свято, тепло й увагу. Дітям вручали подарунки, демонстрували концерт та театралізовану виставу, частували солодощами...

Від імені новоствореного Православного братства імені Богдана Хмельницького дітей привітав лікар-кардіолог Віктор Панфілов. Він же вручив від колег-медиків приватної медицини подарунки дітям з особливими потребами. Не стояли осторонь цього заходу подружжя Жанни та Олега Зіньків, Олега і Уляни Жаловський, Миколи та Вікторії Стецюків, Наталія Криницька, Петро Павлишин, Галина Фендич, Любов Микуцька, Ігор Зайцев, Віктор Мощенко, Ріма Поліщук, Олена Лисаківська. Усім їм дякували батьки та діти, які взяли участь у фестивалі. Цей захід справді додав дітям впев-неності у собі та  завтрашньому дні.